Читайте книги, це цікаво!

Віртуальний кабінет української і світової літератури

Методичні проблеми, пошуки та знахідки на уроках світової та української літератури.

Цікавою і малорозробленою проблемою сучасної школи є узгодженість між собою навчальних програм. Зокрема це стосується програм зі світової та української літератури. Багаторічний досвід паралельного викладання цих двох предметів дозволяє говорити про великий і, поки що, мало використаний потенціал. Потенціал СПІЛЬНО УЗГОДЖЕННОГО викладання не тільки  певних тем та розділів, а й обох предметів не нових засадах. Узгодження програм на  міністерському рівні - далека мрія, але на рівні шкільного або районного методоб`єднання - цілком реальна справа.

Тож дякуючи організаційній та методичній підтримці обласного інституту післядипломної підготовки вчителів і зокрема завідуючій науково-методичною лабораторією гуманітарно-естетичних дисциплін Ревнівцевій Олені Володимирівні, на базі Попельнастівської школи розпочата дослідницька робота, що ставить за мету створення і апробацію АВТОРСЬКОЇ ПРОГРАМИ вчителя Жванка В.І. з узгодженного викладання світової і зарубіжної літератури.

Подібна програма, у разі її позитивної результативності, могла б дозволити більш ефективно використовувати навчальні години, планувати позакласні заходи та проводити виховну роботу, формуючи у учнів системне бачення, відчуття і розуміння ВЕЛИКОЇ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ, важливою складовою частиною якої є, безумовно, українська література.

З цією метою, на початку 2013-2014 навчального року, на базі п`ятого класу Попельнастівської школи розпочато дослідницький проект. Особливо цінним є те, що п`ятий клас починає навчатися за новими програмами. Тож разом з дітьми ми і розпочали таку роботу.
Знайомство з учнями п`ятого класу я розпочав ще з четвертого класу. Зустрічався з їхнім класоводом, батьками, відвідував уроки читання, вивчав їх малюнки. Спілкувався з ними на перервах, спостерігав за поведінкою у шкільному таборі... Декілька раз запрошував учнів до екскурсійних поїздок, зокрема: Чигирина, Тернополя, Берестечка, Підгірців, Луцька, Лубно, Збаража...

Спілкування з видатними зразками архітектури, живопису, музики виявилося корисним  для розвитку дітей. Протягом навчального року, як на уроках української, так і на уроках зарубіжної літератури, ми згадували і використовували отриману інформацію, "зафарбовували" різні навчальні теми певною пережитою емоцією, поглиблювали у класі отримані під час поїздок знання.

У своїх відповідях на уроках діти почали використовувати літературознавчі терміни та поняття, визначення  жанрів та стилів набагато раніше і вправніше ніж зазвичай. У їхній мові, жартах - з`явились нові слова, терміни, літературознавчі та мистецькі алюзії, асоціації, натяки....

Робота над узгодженням програм продовжується, готується до друку перша стаття з досвіду роботи. Сподіваюся на обмін думками та отримання цінних порад від Вас, шановні колеги! 

Ну, що тут скажеш...

Книги з ілюстраціями Роберта Інгпена

Лауреати премії Ястребова

Книга «Мій берег» Валерія та Зінаїди Жванко, нагороджена обласною краєзнавчою премію імені Володимира Ястребова за 2011 рік. Урочисте вручення відбулося у Міжнародний день музеїв - 18 травня 2012 року в кіровоградському обласному музеї.

"Мій берег" Валерій Жванко

"Мій берег" Зінаіда Жванко

Ілюстрації до книги "Мій берег"

Інтерв'ю радіостанції "Скіфія-Центр"

Інтерв'ю Валерія Жванко

Інтерв'ю Зінаїди Жванко

Діти як діти...

Діти як діти...

Фрагмент з книжки для вчителя (зарубіжна література 5-й клас)

Короткий зміст:

файл містить матеріали до уроку позакласного читання за казкою\повістю А. Ліндгрен “Пеппідовгапанчоха”, та шість методичних рекомендацій щодо вивчення казки Р. Кіплінга “Мауглі”.

 Концептуально, Пеппідовнапанчоха розглядається автором наступних уроків, як

“подруга” Мауглі, яку він (Мауглі)  “заслав” до міста. В більш загальному значенні обидва тексти є такими, що руйнують стереотипний світ дорослих, їх уявлення про належне, прийнятне і гідне. І це є добре. Багатозначність цих текстів завжди розуміли і розуміють укладачі програм. Саме тому “Пеппі…” внесено до списку позакласного читання, а “Мауглі”– традиційно вивчається в школах всього світу. Враховуючи, що переважна більшість вчителів зарубіжної літератури – жінки, пропоную чоловічій та батьківський підхід до роботи з цими казками.  

Хоча Багіра не завжди сприймала педагогічні ідеї Балу, нашийник свій вона таки скинула, і замок з гратів таки збила з одного маху. “ Мене годували крізь грати з залізної миски, аж поки однієї ночі я не відчула, що я, Багіра, - пантера, а не людська забавка.

А оскільки я вивчила людські звички, то в Джунглях мене вважають страшнішою за Шер-Хана.”

Тож і Пеппі, (як і Єкзюпері) довго жила серед дорослих. Вона бачила їх зовсім зблизька. Та від цього не стала думати про них краще. Тому і вона в місті – страшніша за Багіру.

 Як для злодіїв, так і для поліцаїв.

 У тексті автор свідомо використовує “суржик.”  

У дужках - номер сторінки цитованного видання.

Урок з позакласного читання за повістями А.Ліндгрен про Пеппі Довгапанчоху

Епіграф до матеріалу:

“У дітей немає ні минулого, ні майбутнього, але вони, на відміну від нас, дорослих, вміють користуватися теперішнім.”

Жан Лабрюйер

До деяких питань появи двох редакцій повісті М.В. Гоголя «Тарас Бульба»

“Світ ловив Гоголя…”

                                                                                         NN

Звертаючись до постаті Гоголя, справжнього велетня духу, та його творчої спадщини, в ці ювілейні дні перш за все маємо усвідомити наступне. Творча особистість Миколи Васильовича Гоголя переростає будь які національні та державні кордони, а його твори належать до найвищих надбань  духовної скарбниці людства.

Гоголь ні в якому разі не космополіт, але безумовно, говорячи сучасним терміном – глобаліст. Він подарував  людству незрівнянної краси і правдивості образи двох народів-сусідів: України та Росії. Гоголь закарбував їх в колективній свідомості читачів планети. Хоча обставини в яких він творив - не були простими.

Пригадаймо Кафку. Живучи в Чехії, яка була підневільною Австро-Угорській імперії, Франц Кафка, всупереч всьому, створив на німецькій мові художні твори світового рівня. Гоголь, так само, був людиною, залежною від часу, оточення, матеріальних статків, цензури та самоцензури. Але масштаб його особистості дав змогу, попри все, осягнути сутність буття і відбутися на цьому світі. 

Що ж стосується функціонування двох редакцій повісті “Тарас Бульба” 1835 та 1842 року, то для дослідників тут роботи, як кажуть в Україні - не міряно. Тому маємо скромну мету цією розвідкою намітити певні напрямки подальших, більш ґрунтовних досліджень.

100 років самотності

“ Сто років самотності”

Г.Маркеса

 та

 “Майстер і Маргарита” М.Булгакова.

 Паралелі та віддзеркалення.

Переднє слово

Оскільки переважна кількість наведених в статті цитат  російськомовні, автор вважає за доцільне коментувати їх також російською мовою. 

Щодо мови, на якій читати текст “Майстра…”, то воля ваша. Але бачить Бог, писаний текст на російській, і якщо діти і вчитель хоч трохи володіють мовою оригіналу…

Теж саме й по відношенню до Гете, Шекспіра та Басе…Тож рушимо до Майстра.

-         Вы читали Гоголя?

-         Да, конечно…

-         А “Мастера и Маргариту” Булгакова?

-         Клянусь родной матерью, что я прочитал эту книгу после того, как написал «Сто лет одиночества». И хотел бы, что бы мне поверили.

-         Но после или до «Осени патриарха»?

-         До. Когда «Сто лет одиночества» вышла в Италии, критики стали проводить параллели  с «Мастером и Маргаритой», которая только  что была там издана. И тогда я прочитал эту книгу в итальянском переводе. Это превосходная книга, превосходная. Сейчас она («Мастер и Маргарита» Авт.) вышла на испанском. Итак, я прочитал ее по-итальянски до «Осени патриарха», но после «Ста лет одиночества», так что хочу спасти хотя бы «Сто лет одиночества». (1, 119)