Повертайтесь живими!

 

 Дивні речі трапляються у житті! Коли я був малим, то про війну мені розповідав мій дід.  Тепер, коли я сам вже дід... про війну мені розповідають - мої діти. І мої учні. Навіть не розповідають, а просто пронизливо дивляться.

Які у них очі. Які у них очі!  Коли я їх бачу... Такі самі, як у мого діда!

А у школі були розбишаками! Андрій, Олександр, Микола, Віктор, Олександр. Хлопці, повертайтесь живими! 

Ми за вас молимось...