Короткий зміст:
файл
містить
матеріали до уроку позакласного читання
за казкою\повістю А. Ліндгрен “Пеппідовгапанчоха”, та шість методичних
рекомендацій щодо вивчення казки Р. Кіплінга “Мауглі”.
Концептуально, Пеппідовнапанчоха розглядається
автором наступних уроків, як
“подруга”
Мауглі, яку він (Мауглі) “заслав” до
міста. В більш загальному значенні обидва тексти є такими, що руйнують
стереотипний світ дорослих, їх уявлення про належне, прийнятне і гідне. І це є
добре. Багатозначність цих текстів завжди розуміли і розуміють укладачі
програм. Саме тому “Пеппі…” внесено до списку позакласного читання, а “Мауглі”–
традиційно вивчається в школах всього світу. Враховуючи, що переважна більшість
вчителів зарубіжної літератури – жінки, пропоную чоловічій та батьківський
підхід до роботи з цими казками.
Хоча
Багіра не завжди сприймала педагогічні ідеї Балу, нашийник свій вона таки
скинула, і замок з гратів таки збила з одного маху. “ Мене годували крізь грати
з залізної миски, аж поки однієї ночі я не відчула, що я, Багіра, - пантера, а
не людська забавка.
А
оскільки я вивчила людські звички, то в Джунглях мене вважають страшнішою за
Шер-Хана.”
Тож
і Пеппі, (як і Єкзюпері) довго жила серед дорослих. Вона бачила їх зовсім
зблизька. Та від цього не стала думати про них краще. Тому і вона в місті –
страшніша за Багіру.
Як для злодіїв, так і для
поліцаїв.
У
тексті автор свідомо використовує “суржик.”
У дужках - номер сторінки цитованного
видання.
Урок з позакласного читання за повістями
А.Ліндгрен про Пеппі Довгапанчоху
Епіграф
до матеріалу:
“У дітей немає ні минулого, ні
майбутнього, але вони, на відміну від нас, дорослих, вміють користуватися
теперішнім.”
Жан Лабрюйер
