До деяких питань появи двох редакцій повісті М.В. Гоголя «Тарас Бульба»

“Світ ловив Гоголя…”

                                                                                         NN

Звертаючись до постаті Гоголя, справжнього велетня духу, та його творчої спадщини, в ці ювілейні дні перш за все маємо усвідомити наступне. Творча особистість Миколи Васильовича Гоголя переростає будь які національні та державні кордони, а його твори належать до найвищих надбань  духовної скарбниці людства.

Гоголь ні в якому разі не космополіт, але безумовно, говорячи сучасним терміном – глобаліст. Він подарував  людству незрівнянної краси і правдивості образи двох народів-сусідів: України та Росії. Гоголь закарбував їх в колективній свідомості читачів планети. Хоча обставини в яких він творив - не були простими.

Пригадаймо Кафку. Живучи в Чехії, яка була підневільною Австро-Угорській імперії, Франц Кафка, всупереч всьому, створив на німецькій мові художні твори світового рівня. Гоголь, так само, був людиною, залежною від часу, оточення, матеріальних статків, цензури та самоцензури. Але масштаб його особистості дав змогу, попри все, осягнути сутність буття і відбутися на цьому світі. 

Що ж стосується функціонування двох редакцій повісті “Тарас Бульба” 1835 та 1842 року, то для дослідників тут роботи, як кажуть в Україні - не міряно. Тому маємо скромну мету цією розвідкою намітити певні напрямки подальших, більш ґрунтовних досліджень.

100 років самотності

“ Сто років самотності”

Г.Маркеса

 та

 “Майстер і Маргарита” М.Булгакова.

 Паралелі та віддзеркалення.

Переднє слово

Оскільки переважна кількість наведених в статті цитат  російськомовні, автор вважає за доцільне коментувати їх також російською мовою. 

Щодо мови, на якій читати текст “Майстра…”, то воля ваша. Але бачить Бог, писаний текст на російській, і якщо діти і вчитель хоч трохи володіють мовою оригіналу…

Теж саме й по відношенню до Гете, Шекспіра та Басе…Тож рушимо до Майстра.

-         Вы читали Гоголя?

-         Да, конечно…

-         А “Мастера и Маргариту” Булгакова?

-         Клянусь родной матерью, что я прочитал эту книгу после того, как написал «Сто лет одиночества». И хотел бы, что бы мне поверили.

-         Но после или до «Осени патриарха»?

-         До. Когда «Сто лет одиночества» вышла в Италии, критики стали проводить параллели  с «Мастером и Маргаритой», которая только  что была там издана. И тогда я прочитал эту книгу в итальянском переводе. Это превосходная книга, превосходная. Сейчас она («Мастер и Маргарита» Авт.) вышла на испанском. Итак, я прочитал ее по-итальянски до «Осени патриарха», но после «Ста лет одиночества», так что хочу спасти хотя бы «Сто лет одиночества». (1, 119)