«Человек
образованный – тот, кто знает, где найти то, чего он не знает.»
Георг Зиммель
Одного разу, а був
це, здається, 2004-2005 навчальний рік, здійснили ми з моїм класом екскурсію до
Олександрії. Програму погодили з батьківським комітетом, адміністрація змінила
розклад (нам потрібен був четвер), і на шкільному автобусі рушили ми з
Попельнастого до міста.
За попередньою
домовленістю у редакції «Сільського вісника» і «Городского курьера» нам
показали, як готуються матеріали до газети, як відбувається верстка та дизайн
сторінок. Потім у типографії, що на вулиці Шевченка, ми познайомились з
обладнанням і побачили сам процес друку. Отримати у четвер, прямо з верстата,
свіженьку газету з післязавтрашніми новинами, на якій зазначено «субота» – було
дивно не тільки для восьмикласників!
Також побували ми (під
час прямого ефіру) в апаратній студії FM-радіо «Маяк»,
поспілкувалися з діджеєм, оглянули їхню радіовежу. Так само з увагою
поставилися до нашої групи і у телестудії КТМ та телестудії ЛТД-контакт. Нам
показали як монтуються відеоматеріали, ввімкнули освітлення на робочому місці
ведучого новин, запустили телевізійні камери, монітори і телесуфлера. Була ще справжня
церква та собор, танцювальна студія та гуртки Центру дитячо-юнацької творчості.
І все це - в один день.
Проте «вишенькою на
тортику» стала екскурсія по НВК «Олександрійський колегіум». Проводив її особисто
тодішній директор, а нині перший віце-губернатор, Сергій Коваленко. Дякуючи
йому, мій клас пережив тоді справжнє емоційне піднесення. Сільських дітей приємно
здивувало – все. І рівень володіння німецькою мовою їх однолітків з колегіуму,
і стиль спілкування між викладачами, і хлопці з футбольного класу, які щойно
повернулися з Франції, і комп’ютерний центр, і актова та спортивні зали, і обід
у їдальні для вчителів, і обладнання навчальних кабінетів, і психологічна
атмосфера, і одяг, і зачіски…
Поверталися мої
діти до села заглиблені в себе, мовчки. А найбільш обдарована та успішна в
навчанні дитина – розплакалася. Проте прийняла рішення і через рік, не зважаючи
на умовляння деяких вчителів, не пішла до 10-го класу, а стала супер-успішною
студенткою. Спочатку технікуму, а потім й університету. (Тепер вже й успішно
працює!) Згодом, її приклад почали наслідувати.
Бували такі роки у
Попельнастому, коли весь 9-й клас ризикував, і рушав з рідної школи у доросле
життя. Не всі стали переможцями, не всі були працелюбними, не всі завзято
боролися за свою мрію, це - правда. Але діти,
що робили і роблять разом з батьками спробу «самостійного польоту» –
безумовно викликають повагу.
Зрозуміло, що
кількість учнів у школі зменшується, так само, як і навчальні години, і,
відповідно, заробітна плата. Але педагоги мають бути чесними перед учнями, і
дбати, перш за все, про інтереси дитини, а не про свої особисті. Це –
фундаментальна ознака нашої професії.
До речі, сьогодні
вже можна зізнатися, що тоді, у 2004-2005, «впливові люди» нашого села, наполегливо радили мені
виключити з програми саме екскурсію до
міської школи. Ви, читачу, теж вже розумієте, чому?
***
На минулому тижні відбулася
надзвичайно важлива і знакова подія в освітньому просторі Олександрійщини. Повідомлення
про неї прочитав на сайті «Моя
Александрія» з особливою увагою: «Олександрійська мерія і районна державна
адміністрація підписали меморандум про співпрацю у освітній галузі сьогодні, 12
серпня.
Зустріч відбулася в
приміщенні міської ради. Були присутні мер Степан Цапюк, голова
Олександрійської РДА Богдан Куруп, перший віце-губернатор Сергій Коваленко.
«Багато років у нас
не було співробітництва з райдержадміністрацією, і мені дуже приємно, що
сьогодні ми сидимо за одним столом і розмірковуємо, як вдосконалити освітню
галузь», - відзначив Цапюк на початку зустрічі.
Голова РДА Куруп
окреслив напрямки співпраці. Це проведення спільного навчання, семінарів,
тренінгів, конференцій; оздоровчі, мовні табори, зелений туризм, екскурсії;
обмін досвідом і співпраця у галузях інформатики та профільного навчання; доступ
сільських дітей до міських шкіл.»
Впевнений, що цей
напрямок роботи має величезний потенціал
на довгострокову перспективу. Об’єднання зусиль міста і району в освітній та культурній
галузі буде корисним не тільки обдарованим, а й звичайним учням. Як у селі, так
і у місті – нам є чим поділитися з земляками.
Немає коментарів:
Дописати коментар