пʼятниця, 5 жовтня 2012 р.

Віртуальний кабінет української і світової літератури




Методичні проблеми, пошуки та знахідки на уроках світової та української літератури.

Цікавою і малорозробленою проблемою сучасної школи є узгодженість між собою навчальних програм. Зокрема це стосується програм зі світової та української літератури. Багаторічний досвід паралельного викладання цих двох предметів дозволяє говорити про великий і, поки що, мало використаний потенціал. Потенціал СПІЛЬНО УЗГОДЖЕННОГО викладання не тільки  певних тем та розділів, а й обох предметів не нових засадах. Узгодження програм на  міністерському рівні - далека мрія, але на рівні шкільного або районного методоб`єднання - цілком реальна справа.

Тож дякуючи організаційній та методичній підтримці обласного інституту післядипломної підготовки вчителів і зокрема завідуючій науково-методичною лабораторією гуманітарно-естетичних дисциплін Ревнівцевій Олені Володимирівні, на базі Попельнастівської школи розпочата дослідницька робота, що ставить за мету створення і апробацію АВТОРСЬКОЇ ПРОГРАМИ вчителя Жванка В.І. з узгодженного викладання світової і зарубіжної літератури.

Подібна програма, у разі її позитивної результативності, могла б дозволити більш ефективно використовувати навчальні години, планувати позакласні заходи та проводити виховну роботу, формуючи у учнів системне бачення, відчуття і розуміння ВЕЛИКОЇ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ, важливою складовою частиною якої є, безумовно, українська література.

З цією метою, на початку 2013-2014 навчального року, на базі п`ятого класу Попельнастівської школи розпочато дослідницький проект. Особливо цінним є те, що п`ятий клас починає навчатися за новими програмами. Тож разом з дітьми ми і розпочали таку роботу.
Знайомство з учнями п`ятого класу я розпочав ще з четвертого класу. Зустрічався з їхнім класоводом, батьками, відвідував уроки читання, вивчав їх малюнки. Спілкувався з ними на перервах, спостерігав за поведінкою у шкільному таборі... Декілька раз запрошував учнів до екскурсійних поїздок, зокрема: Чигирина, Тернополя, Берестечка, Підгірців, Луцька, Лубно, Збаража...

Спілкування з видатними зразками архітектури, живопису, музики виявилося корисним  для розвитку дітей. Протягом навчального року, як на уроках української, так і на уроках зарубіжної літератури, ми згадували і використовували отриману інформацію, "зафарбовували" різні навчальні теми певною пережитою емоцією, поглиблювали у класі отримані під час поїздок знання.

У своїх відповідях на уроках діти почали використовувати літературознавчі терміни та поняття, визначення  жанрів та стилів набагато раніше і вправніше ніж зазвичай. У їхній мові, жартах - з`явились нові слова, терміни, літературознавчі та мистецькі алюзії, асоціації, натяки....

Робота над узгодженням програм продовжується, готується до друку перша стаття з досвіду роботи. Сподіваюся на обмін думками та отримання цінних порад від Вас, шановні колеги! 

середа, 30 травня 2012 р.

пʼятниця, 20 квітня 2012 р.

Фрагмент з книжки для вчителя (зарубіжна література 5-й клас)


Короткий зміст:
файл містить матеріали до уроку позакласного читання за казкою\повістю А. Ліндгрен “Пеппідовгапанчоха”, та шість методичних рекомендацій щодо вивчення казки Р. Кіплінга “Мауглі”.
 Концептуально, Пеппідовнапанчоха розглядається автором наступних уроків, як
“подруга” Мауглі, яку він (Мауглі)  “заслав” до міста. В більш загальному значенні обидва тексти є такими, що руйнують стереотипний світ дорослих, їх уявлення про належне, прийнятне і гідне. І це є добре. Багатозначність цих текстів завжди розуміли і розуміють укладачі програм. Саме тому “Пеппі…” внесено до списку позакласного читання, а “Мауглі”– традиційно вивчається в школах всього світу. Враховуючи, що переважна більшість вчителів зарубіжної літератури – жінки, пропоную чоловічій та батьківський підхід до роботи з цими казками.  
Хоча Багіра не завжди сприймала педагогічні ідеї Балу, нашийник свій вона таки скинула, і замок з гратів таки збила з одного маху. “ Мене годували крізь грати з залізної миски, аж поки однієї ночі я не відчула, що я, Багіра, - пантера, а не людська забавка.
А оскільки я вивчила людські звички, то в Джунглях мене вважають страшнішою за Шер-Хана.”
Тож і Пеппі, (як і Єкзюпері) довго жила серед дорослих. Вона бачила їх зовсім зблизька. Та від цього не стала думати про них краще. Тому і вона в місті – страшніша за Багіру.
 Як для злодіїв, так і для поліцаїв.



 У тексті автор свідомо використовує “суржик.”  
У дужках - номер сторінки цитованного видання.

Урок з позакласного читання за повістями А.Ліндгрен про Пеппі Довгапанчоху

Епіграф до матеріалу:
“У дітей немає ні минулого, ні майбутнього, але вони, на відміну від нас, дорослих, вміють користуватися теперішнім.”
Жан Лабрюйер